← Каталог

Комплексний опитувальник аутистичного та AuDHD-профілю — розробка ШІ за книгою «Is This Autism?»

готова до проходження Нейрорізноманіття 2026

Профільний самозвіт із 290 тверджень за 17 доменами — маскування, соціальна взаємність, невербаліка, стосунки, повторювані патерни, гнучкість, інтереси, сенсорика, перевантаження, когнітивний стиль, адаптивне функціонування, окремий ADHD-сигнал, AuDHD-інтеграція, сильні сторони і функціональний вплив. Розроблений ШІ за темами книги «Is This Autism?» (Henderson, Wayland & White, 2023) з прозоро позначеним ADHD-доповненням. Освітній інструмент організації самоспостереження перед фаховою консультацією — не валідований тест і не діагноз.

Характеристики

Кількість пунктів

290

Шкала відповідей

5-бальна шкала вираженості 0-4 («не характерно» — «дуже сильно або майже всюди»); 17 доменних середніх 0-4 без загального бала

Цільова група

Дорослі з підозрою на аутистичний, ADHD- чи AuDHD-профіль

Вік

Дорослі (18+)

Час проходження

~75 хв

Оригінальний розроблений ШІ україномовний опитувальник для самозвіту (PsyMeasure, 2026, робочий аркуш v1.1 від 2026-08-20). Джерело контенту: теми пунктів синтезовано за книгою Henderson, Wayland & White (2023) «Is This Autism?» (Routledge, ISBN 9781032150222); кожне твердження є новим перефразуванням/синтезом, текст книги не відтворюється, і цей інструмент не є офіційним супутнім інструментом авторів книги. Домени L-N (ADHD) та O (інтеграція AuDHD) — прозоро позначене авторське доповнення на основі загальних принципів оцінювання ADHD у дорослих: сама книга не містить інструменту для ADHD. Веб-версія реалізує лише швидкий прохід за самим робочим аркушем (лише колонка поточного стану 0-4); колонки дитинства (<12), витрат і маскування, вікові орієнтири, форма для збору відомостей від оточення за дитинство, аркуш перевірки безпеки та клінічний синтез наявні лише в повній друкованій версії робочого аркуша. Інструмент не нормований, не валідований, діагностичних порогів не передбачено; оцінювання — це описові середні значення за доменами плюс орієнтувальний текст на основі конфігурації, що відображає архітектурні «шлюзи» першоджерела.

Шкали

Пункти (332)

1. Я свідомо вивчаю, як інші люди вітаються, розмовляють, жестикулюють чи реагують, а потім відтворюю те, що виглядає дієвим.
2. Я заздалегідь репетирую розмови, дзвінки, візити, ймовірні запитання або можливі відповіді.
3. У соціальних ситуаціях я спираюся на завчені сценарії, стандартні фрази або внутрішні «дерева рішень».
4. Під час розмови я нагадую собі, коли подивитися на людину, усміхнутися, кивнути, змінити вираз обличчя чи тон.
5. Я свідомо контролюю позу, руки, обличчя, темп, гучність або інтонацію голосу.
6. Поруч з людьми я стримую розгойдування, ходіння, рухи пальцями, звуки чи інші звичні способи саморегуляції.
7. Я приховую сенсорний дискомфорт, доки не зможу піти, побути на самоті й відновитися без свідків.
8. Я можу виглядати соціально впевнено, але це коштує мені значної частини уваги й розумових ресурсів.
9. На людях я виглядаю спокійно або зібрано, а вдома зриваюся, «вимикаюся», дратуюся чи потребую тривалого відновлення.
10. Перед соціальною подією я готуюся, а після неї довго прокручую, перевіряю та аналізую свою поведінку.
11. Для роботи, сім'ї, друзів, онлайн-спілкування чи незнайомих людей я використовую помітно різні соціальні «образи».
12. Коли люди з різних частин мого життя опиняються разом, я відчуваю плутанину, оголеність або перевантаження.
13. Я копіював/ла ровесників, персонажів, колег або авторитетних людей, щоб зібрати собі робочий соціальний стиль.
14. Я уникаю ситуацій, де звичні сценарії можуть не спрацювати або правила взаємодії незрозумілі.
15. Інші недооцінюють мої труднощі, бо бачать мене переважно у структурованих, знайомих форматах або один на один.
16. Маскування й компенсація виснажують мене — аж до тривоги, болю, втрати відчуття себе, shutdown чи вигорання.
17. Привітатися або природно відповісти на привітання — для мене не автоматична дія.
18. Мені часто потрібен практичний привід, щоб написати чи заговорити навіть із близькою людиною.
19. Я хочу контакту, але часто не знаю, як саме його почати.
20. Я не завжди здогадуюся поставити уточнювальне запитання, навіть коли людина чи тема мені небайдужі.
21. Я можу не розповісти важливу особисту новину, доки вона не стане практично потрібною в розмові.
22. Про факти, ідеї та інформацію мені говорити легше, ніж про особисті події чи емоції.
23. Я можу захоплено спілкуватися на цікаву мені тему, але різко втрачати залученість, щойно тема змінюється.
24. Small talk (світська бесіда) виснажує мене, бо я не розумію, яку інформацію чи функцію він має передавати.
25. Мені доводиться свідомо стежити за чергуванням реплік у розмові.
26. Я ненавмисно перебиваю, займаю забагато простору в розмові або переходжу в монолог чи «лекцію».
27. Або навпаки — я говорю замало, бо не можу знайти правильний момент, щоб увійти в розмову.
28. Я пропускаю дрібні соціальні сигнали, які запрошують поставити запитання або підхопити тему.
29. Мої відповіді можуть здаватися відірваними від теми, бо я йду за внутрішньою асоціацією, якої інші не бачать.
30. Я даю співрозмовнику значно більше або значно менше контексту, ніж йому насправді потрібно.
31. Мій стиль спілкування пряміший або різкіший, ніж люди очікують.
32. Мені важко зрозуміти, чого людина насправді хоче, коли вона говорить непрямо або натяками.
33. Я можу помітити, що людина засмучена, але не розуміти, що сталося і як полагодити взаємодію.
34. Мені важко розпізнавати флірт, сарказм, дражнення, ввічливість, маніпуляцію, прихований мотив або випадковість дії.
35. Я не маю інтуїтивного відчуття, скільки зорового контакту очікується і коли треба відвести погляд.
36. Зоровий контакт може відволікати, здаватися надто інтимним, тривожити або фізично дратувати.
37. Я можу дивитися в очі, але мушу це планувати, дозувати або змушувати себе.
38. Я пропускаю інформацію, яку інші передають напрямком погляду.
39. Я відчуваю, що атмосфера змінилася, але не можу визначити точну емоцію чи її причину.
40. Я плутаю в інших людях втому, смуток, злість, нудьгу, тривогу, розгубленість чи зацікавлення.
41. Я більше покладаюся на слова та явний контекст, ніж на обличчя чи мову тіла.
42. Вирази облич і жести нових людей мені читати значно важче, ніж знайомих.
43. Мій вираз обличчя може не збігатися з тим, що я насправді відчуваю, або з силою цього переживання.
44. Мене вважають сердитим/ою, сумним/ою, холодним/ою чи байдужим/ою, коли насправді я спокійний/а або залучений/а.
45. Я свідомо «вмикаю» міміку або перебільшую вираз обличчя, щоб інші могли мене прочитати.
46. Мій тон може звучати пласко, різко, саркастично, жартівливо або надто серйозно без мого наміру.
47. Я не зчитую жарт або сарказм, якщо пропустив/ла потрібну інтонацію чи міміку.
48. Моя гучність часто завелика або замала, і я цього не помічаю.
49. Мій темп мовлення помітно швидший або повільніший, ніж зручно слухачам.
50. Під час взаємодії я не знаю, що робити з руками, позою чи положенням тіла.
51. Правила особистої дистанції, руху поруч з кимось чи узгодження темпу ходьби для мене не інтуїтивні.
52. Коли я втомлений/а чи перевантажений/а, моя міміка, тон і здатність читати чужі невербальні сигнали різко погіршуються.
53. Я хочу дружби чи партнерства сильніше, ніж дозволяє моя доступна соціальна енергія.
54. Мені значно легше або створювати нові зв'язки, або підтримувати наявні — але не одне й друге.
55. Багато моїх дружб виникли тому, що сім'я, школа, робота чи гурток постійно зводили нас разом.
56. Після великих життєвих переходів я самостійно створював/ла мало нових дружніх зв'язків.
57. Дружби часто згасають, заходять у конфлікт або обриваються без зрозумілої мені причини.
58. Я можу швидко встановити глибокий контакт, але не підтримувати регулярний зв'язок у часі.
59. Я не знаю, як часто писати, дзвонити, зустрічатися, нагадувати про себе і що означає мовчання іншої людини.
60. Формат «один на один» значно легший; поява третьої людини або групи змінює все й ускладнює взаємодію.
61. У групі мені важко відстежувати, коли говорити, до кого звертатися і які правила діють зараз.
62. Я легше зближуюся зі старшими, молодшими або нейровідмінними людьми, ніж із типовими ровесниками.
63. Мені важко розрізняти рівні стосунків: знайомий, приятель, близький друг, колега, наставник чи романтичний інтерес.
64. Я або ділюся надто особистим надто рано, або лишаюся незвично закритим/ою, формальним/ою чи дистанційним/ою.
65. Я бував/ла надмірно довірливим/ою: не розпізнавав/ла поганих намірів або ставав/ла об'єктом використання.
66. Або навпаки — мені потрібно дуже багато часу, щоб довіритися, і я відступаю за найменшої невизначеності.
67. Я намагаюся контролювати активності, ролі, правила чи план, щоб соціальна ситуація лишалася керованою.
68. Або я надмірно підлаштовуюся й не захищаю власних меж, а потім раптово завмираю, вибухаю чи зникаю.
69. У конфлікті я схильний/а застигати в позиції, поступатися, уникати або обривати зв'язок замість гнучких переговорів.
70. Після соціального часу мені потрібне тривале відновлення, навіть якщо зустріч була приємною.
71. Я розгойдуюся, ходжу, підстрибую, трясу, стукаю, тру, махаю руками або роблю інші ритмічні рухи.
72. У мене є дрібні чи непомітні стими: тертя пальців, постукування зубами, сильне кліпання, напруження м'язів, чіпання волосся або шкіри.
73. Я ходжу колами, повторюю маршрути або довго крокую, щоб відрегулювати свій стан.
74. Я повторювано гуджу, наспівую, видаю звуки горлом, імітую звуки або проговорюю фрагменти фраз.
75. Я повторюю власні слова або цитати з фільмів, книжок, пісень чи відео.
76. Я повторюю ту саму розмову, жарт, запитання чи обмін репліками, щоб відтворити відчуття зв'язку.
77. Я часто вживаю незвично формальну, точну, вигадану, грайливу або власну мову.
78. Я вишиковую, сортую, категоризую, розкладаю або багаторазово перебираю предмети.
79. Я багато разів дивлюся, читаю або слухаю той самий матеріал.
80. Я створюю детальні списки, бази, таблиці, каталоги чи класифікації — для задоволення або саморегуляції.
81. Повторення допомагає мені зосередитися, заспокоїтися, вивільнити емоції або відчути власне тіло.
82. Якщо цю поведінку зупинити чи приховати, з'являється напруга, дратівливість, відчуття «мурашок по шкірі», shutdown або meltdown.
83. Мої повторювані дії здебільшого ритмічні, приємні чи корисні, а не небажані й продиктовані страхом.
84. Я можу застрягнути в повторюваному циклі значно довше, ніж планував/ла.
85. У мене є чіткі «острівці ригідності», навіть якщо загалом я здаюся гнучким/ою.
86. Певні справи мають виконуватися в конкретному порядку, послідовності або конкретним способом.
87. Малі зміни у звичній їжі, предметах, розташуванні, маршруті, плані чи формулюванні можуть засмучувати непропорційно сильно.
88. Неочікувана зміна значно важча за таку саму зміну, до якої я встиг/ла підготуватися.
89. Мені потрібні завчасне попередження і час, щоб уявити, як усе відбуватиметься.
90. Переходи між справами важкі навіть тоді, коли я переходжу до чогось приємного.
91. Я можу щиро хотіти почати справу, але відчувати внутрішній, майже фізичний блок, який не дає зрушити.
92. Коли я вже занурився/лась у справу, зупинитися або переключитися дуже важко.
93. Переривання викликає в мене сильне роздратування, дезорієнтацію або втрату внутрішньої «нитки».
94. Я мислю категоріями «все або нічого» щодо людей, правил, роботи, результатів чи себе.
95. Невелика помилка може зробити для мене «зіпсованою» всю роботу.
96. Мені важко переглянути своє тлумачення ситуації, коли з'являється нова інформація.
97. Я застрягаю в мисленнєвих петлях про помилки, образи, несправедливість або те, що «мало бути інакше».
98. Я суворо дотримуюся правил або очікую цього від інших, навіть коли контекст допускає виняток.
99. Я схильний/а розуміти слова буквально й можу не вловити переносний чи контекстуальний зміст.
100. Перфекціонізм, точність або потреба зробити «правильно» суттєво сповільнюють завершення справ.
101. Мені важко розлучатися з певними предметами, навіть якщо вони не мають очевидної практичної цінності.
102. Я можу «триматися» на роботі чи навчанні, а після повернення додому різко втрачати гнучкість і самоконтроль.
103. Мої думки знову й знову повертаються до певної теми, об'єкта, системи, людини чи діяльності.
104. Інтерес дає мені непропорційно багато енергії, радості, стабільності або відчуття себе.
105. Я прагну знати тему дуже глибоко, точно й системно, а не займатися нею поверхово.
106. Я можу годинами або місяцями досліджувати деталі, які інші вважають другорядними.
107. Тема може бути цілком звичайною, але моя інтенсивність значно більша, ніж у більшості людей.
108. У мене може бути кілька інтенсивних інтересів одночасно чи послідовно — це не робить їх менш глибокими.
109. Я навчився/лася проживати інтерес приватно, бо інші просили менше про нього говорити.
110. Коли тема мені важлива, я не помічаю, що співрозмовник уже втратив цікавість.
111. Мені важко відірвати увагу від інтересу, навіть коли є інші важливі справи.
112. Через захоплення я забуваю про сон, їжу, туалет, час, обов'язки чи людей навколо.
113. Без активного інтересу я відчуваю порожнечу, спад енергії або втрату сенсу.
114. Я маю багатий внутрішній світ, тривалі фантазійні сюжети чи уявні системи, куди занурююся для відпочинку.
115. Я маю інтенсивну або незвичну для віку прив'язаність до певних предметів чи їхніх частин.
116. Мені подобається систематизувати: будувати класифікації, моделі, правила, карти, колекції чи бази знань.
117. Певні звуки або загальний рівень шуму викликають біль, тривогу, гнів, паніку чи потребу втекти.
118. Я чую фонові звуки, яких інші майже не помічають, і не можу їх відфільтрувати.
119. Іноді я не реагую на звертання чи важливий звук, хоча слух у мене збережений.
120. Я чутливий/а до яскравого, мерехтливого, «синього», люмінесцентного або контрастного світла.
121. Візуальний безлад, рух, натовп, дрібні деталі або багато об'єктів одночасно мене перевантажують.
122. Шви, ярлики, певні тканини, взуття, мокре волосся, вода, повітря на шкірі чи температура одягу сильно заважають.
123. Легкий дотик неприємний або тривожний, тоді як сильний тиск, міцні обійми чи важка ковдра можуть заспокоювати.
124. Чищення зубів, розчісування, стрижка нігтів, душ, гоління чи інші гігієнічні процедури сенсорно складні.
125. Запахи парфумів, їжі, побутової хімії, людей чи приміщень діють на мене сильніше, ніж на інших.
126. Я помічаю слабкі запахи або зміни запаху й смаку раніше за інших.
127. Смак, температура, консистенція або змішування текстур у їжі різко обмежують те, що я можу їсти.
128. Мій раціон звужений до передбачуваних продуктів, брендів, кольорів, форм або способів приготування.
129. Я часто врізаюся в речі, зачіпаю предмети, не розраховую силу або неточно відчуваю положення свого тіла.
130. Мені потрібні сильний тиск, напруження м'язів, жування, стискання, важка фізична робота чи інша глибока стимуляція.
131. Гойдання, обертання, сходи, транспорт, висота чи рух викликають нудоту, страх або дезорієнтацію.
132. Або навпаки — я шукаю швидкість, обертання, стрибки, гойдання чи інший інтенсивний рух.
133. Я пізно помічаю голод, спрагу, потребу в туалеті, втому або потребу зупинитися.
134. Я незвично сильно або незвично слабко відчуваю біль, температуру, серцебиття чи інші внутрішні сигнали.
135. Мені важко розрізнити голод, тривогу, збудження, нудоту, втому, біль чи емоцію.
136. Натовп або середовище з одночасними звуками, запахами, світлом і дотиками швидко мене перевантажує.
137. Моя сенсорна реакція може бути дуже сильною всередині, навіть якщо зовні я її приховую.
138. Сенсорний дискомфорт проявляється в мене як дратівливість, паніка, агресія, сльози, shutdown або втрата мовлення.
139. Чутливість різко посилюється від утоми, стресу, хвороби, менструації, недосипання чи вигорання.
140. Я уникаю певних місць, транспорту, магазинів, ресторанів, подій чи одягу насамперед через сенсорні чинники.
141. Навушники, окуляри, капюшон, рукавички, певний одяг, контроль світла чи інші пристосування суттєво підвищують мою функціональність.
142. Я шукаю повторювані візуальні, слухові, тактильні, смакові або рухові відчуття для саморегуляції.
143. Сенсорні подразники заважають мені одночасно слухати, говорити, думати чи взаємодіяти з людьми.
144. Після сенсорного навантаження мені потрібні тиша, темрява, самотність, рух або інший специфічний спосіб відновлення.
145. Мою тривогу найчастіше запускають зміни, невизначеність, соціальна плутанина, сенсорне перевантаження або нечіткі очікування.
146. Тривога проявляється в мене дратівливістю, униканням, ритуалами, посиленням повторень або потребою в однаковості.
147. Мої емоційні реакції можуть бути дуже інтенсивними і швидко змінюватися.
148. Під час перевантаження реакція відчувається мимовільною і тілесною, а не свідомо обраною стратегією.
149. Під стресом я завмираю, замовкаю, втрачаю доступ до слів або навичок, які зазвичай маю.
150. Навіть коротке перевантаження може викликати реакцію «бий/тікай/замри», meltdown або shutdown.
151. Після відносно короткої складної події мені потрібні години або дні відновлення.
152. Я переживав/ла тривале аутичне вигорання після хронічних вимог, маскування чи браку відпочинку.
153. Під час вигорання в мене погіршуються мовлення, пам'ять, концентрація, самообслуговування чи інші раніше доступні навички.
154. Чужий конфлікт, плач або сильна емоція може перевантажити мене так, ніби я вбираю її в себе.
155. Критика, відчуття відкинутості, насмішка або думка, що я когось розчарував/ла, викликають майже фізичний біль.
156. Я часто не можу назвати емоцію, доки вона не стане дуже сильною або не змінить мою поведінку.
157. Я помічаю тілесні наслідки емоції, але не можу надійно визначити, яка саме це емоція.
158. Я плутаю тривогу, захоплення, голод, втому, біль, гнів та інші внутрішні стани.
159. Вимога ззовні може викликати відчуття втрати автономії — навіть якщо я сам/а хочу виконати це завдання.
160. Періоди депресії чи сильного стресу помітно змінюють моє маскування, повторення, ригідність, інтереси чи побутові навички.
161. Я часто усвідомлюю стрес або перевантаження лише після того, як уже перевищив/ла свою межу.
162. Примус до маскування, ігнорування мого сенсорного болю або постійне нерозуміння мого стану переживалися мною як травматичні.
163. Мій когнітивний профіль дуже нерівний: помітні сильні сторони сусідять із неочікуваними слабкостями.
164. Мені потрібен явний контекст, щоб зрозуміти, якої інформації, поведінки чи відповіді від мене очікують.
165. Широкі, розмиті або недостатньо конкретні запитання складні, бо я не знаю, яку рамку обрати.
166. За замовчуванням я спершу обробляю деталі, а не схоплюю загальний зміст.
167. Я можу добре знати деталі, але пропустити головну думку, суть або соціально найважливішу інформацію.
168. Перед відповіддю мені доводиться свідомо відсіювати релевантні й нерелевантні деталі.
169. У живій розмові мені потрібна пауза на обробку, особливо коли людей або тем кілька.
170. Мені потрібен додатковий час, щоб знайти слова, організувати думку чи сформулювати усну відповідь.
171. Мій словниковий запас чи красномовність сильніші за реальне розуміння швидкої усної мови.
172. Слова з кількома значеннями лишаються для мене неоднозначними, доки хтось не вкаже потрібний сенс.
173. Мені важко з метафорами, натяками, евфемізмами, непрямими проханнями чи фразами з небуквальним змістом.
174. Мені важко вивести невисловлений висновок, мотив, причину чи емоційний зміст із часткової інформації.
175. Розповідаючи історію, я можу губити послідовність або не пояснювати зв'язки, потрібні слухачеві.
176. Мої пояснення містять значно більше або значно менше деталей, ніж потрібно іншій людині.
177. Формальна, точна чи «доросла» мова може приховувати мою розгубленість щодо контексту й соціального змісту.
178. У дитинстві я читав/ла незвично рано, чудово розпізнавав/ла слова, багато писав/ла або був/ла сильно захоплений/а текстом.
179. Моя технічна здатність читати може бути сильнішою за розуміння мотивів, підтексту чи загального змісту.
180. Я погано впізнаю обличчя і спираюся на волосся, одяг, голос, ходу, статуру або контекст.
181. Особистий догляд дається мені складніше або виснажливіше, ніж можна очікувати з огляду на мій інтелект, освіту чи мовлення.
182. Прибирання, прання, підтримання дому чи порядку потребують непропорційних зусиль або сторонньої допомоги.
183. Розклади, документи, фінанси, повідомлення, записи та інші адміністративні справи мені важко підтримувати.
184. Планування їжі, покупки, готування, регулярне харчування чи прибирання після їжі даються складно.
185. Водіння, транспорт, подорожі, навігація чи незнайомі місця обмежені для мене через сенсорні, моторні вимоги чи навантаження на обробку інформації.
186. Я уникав/ла школи, роботи, візитів чи необхідних справ, бо сукупні вимоги ставали нестерпними.
187. У мене помітні труднощі координації, рівноваги, постави, ходи, планування рухів чи відчуття тіла у просторі.
188. Письмо від руки, ґудзики, шнурівки, столові прибори, догляд за собою, жування, ковтання чи інші дрібні або оральні рухи були незвично складними.
189. У мене стійкі труднощі із засинанням, режимом сну, якістю сну, пробудженням або відчуттям відновлення.
190. Моє харчування обмежене сенсорикою, потребою однаковості, слабким апетитом, страхом тілесних наслідків або складністю готування.
191. Я пізно або нечітко відчуваю голод, ситість, спрагу, потребу в туалеті, температуру, біль чи інші сигнали тіла.
192. Шлунково-кишкові, больові, мігренозні, температурні, запаморочливі чи серцеві симптоми мені важко помітити, описати або витлумачити.
193. Лікарі чи інші люди недооцінювали мій біль або дистрес, бо моє обличчя, голос чи поведінка не відповідали їхнім очікуванням.
194. Високі здібності, освіта, професійні успіхи чи сильне мовлення приховували мою потребу в побутовій та адаптивній підтримці.
195. Я можу без опорного тону дуже точно назвати або відтворити висоту звуку (абсолютний чи майже абсолютний слух). не враховується
196. Звуки, літери, числа, дні, імена чи інші стимули стабільно викликають у мене додаткове відчуття: колір, форму, смак, просторове розташування тощо. не враховується
197. Я помічаю дуже тонкі зміни звуку, запаху, світла, текстури, температури, матеріалу чи роботи механізмів раніше за більшість людей. не враховується
198. Я читав/ла або розпізнавав/ла слова незвично рано — іноді значно краще, ніж розумів/ла сюжет, підтекст чи мотиви персонажів. не враховується
199. Мені важко впізнавати обличчя; я покладаюся на голос, волосся, одяг, ходу, статуру або місце зустрічі. не враховується
200. Були стійкі труднощі координації, планування рухів, балансу, постави, ходи, спорту, низького м'язового тонусу або ходіння навшпиньки. не враховується
201. Почерк, ґудзики, шнурівки, столові прибори, жування, ковтання або чітка вимова були непропорційно складними. не враховується
202. Є або були раптові повторювані рухи чи вокалізації, які більше схожі на тики, ніж на ритмічні приємні стими. не враховується
203. Є історія судом, епілепсії, незвичних епізодів втрати контакту або медично значущих змін на ЕЕГ. не враховується
204. Є повторювані мігренозні епізоди: біль, нудота, аура або різке погіршення від світла чи звуку, які я не завжди вчасно розпізнаю. не враховується
205. Є стійке пізнє засинання, тривале засинання, неякісний сон, нічні жахи чи парасомнії або дуже важке пробудження. не враховується
206. Харчування суттєво обмежене через сенсорну огиду, низький інтерес до їжі або страх задухи, блювання чи болю в животі — а не через бажання змінити вагу. не враховується
207. Я пізно помічаю голод або насичення: можу забувати їсти чи продовжувати їсти після ситості. не враховується
208. Є тривалі проблеми на кшталт болю в животі, закрепів, діареї, рефлюксу або складності розпізнати тілесний тригер. не враховується
209. На звичайні дози ліків у мене бували незвично сильні, парадоксальні або важко переносимі реакції. не враховується
210. Під час стояння чи різкого вставання бувають серцебиття, запаморочення, слабкість, потемніння в очах, непритомність або проблеми терморегуляції. не враховується
211. Суглоби надмірно рухливі чи нестабільні; є часті розтягнення, вивихи, біль або підозра на розлад сполучної тканини. не враховується
212. Є виразний особистий чи сімейний патерн алергій, астми, екземи, псоріазу, тиреоїдних або інших аутоімунних станів. не враховується
213. У певних середовищах або при перевантаженні я тимчасово не можу говорити, хоча в інших умовах мовлення доступне. не враховується
214. Навіть бажана справа може стати фізіологічно чи емоційно недоступною, щойно вона відчувається як зовнішня вимога або втрата контролю. не враховується
215. Чужий або навіть вигаданий біль чи емоція може перевантажити мене настільки, що я завмираю, плачу, тікаю або потребую тривалого відновлення. не враховується
216. Я маю дуже деталізований внутрішній світ або тривалі фантазійні сюжети, які регулюють мене, але іноді конкурують із реальними справами й стосунками. не враховується
217. Були періоди, коли я хотів/ла навчатися чи працювати, але сукупні сенсорні, соціальні, перехідні чи вимогові навантаження робили участь недоступною. не враховується
218. Я відкладаю, уникаю або суттєво обмежую водіння через багатозадачність, швидкість подій, сенсорику, просторову обробку, координацію чи страх перевантаження. не враховується
219. Мені важко стабільно втримувати увагу на нецікавих, повторюваних завданнях або завданнях із відкладеною винагородою.
220. Я пропускаю деталі чи роблю помилки через відволікання — а не лише через буквальне розуміння чи перевантаження.
221. Я гублю нитку розмови, читання, лекції чи інструкції, навіть коли щиро намагаюся стежити.
222. Мій розум «відпливає» навіть у тихих, комфортних і зрозумілих умовах.
223. Зовнішні звуки, рух, сповіщення, предмети чи люди легко перетягують мою увагу.
224. Власні думки, асоціації, спогади чи ідеї відводять мене від поточного завдання.
225. Я переходжу до іншої справи, не завершивши попередню, бо щось нове захопило увагу.
226. Я часто гублю ключі, телефон, гаманець, документи, інструменти чи інші необхідні речі.
227. Я швидко забуваю інструкцію чи намір, навіть якщо вони були чіткими й важливими.
228. Мені потрібні нагадування, видимі підказки або зовнішні сигнали, щоб повернутися до запланованої справи.
229. Я відкладаю завдання, які потребують тривалого розумового чи адміністративного зусилля.
230. Моя продуктивність дуже нестабільна, хоча здібності й наміри приблизно однакові.
231. Я можу зануритися так, що втрачаю час і оточення, — але не можу надійно обирати, куди спрямувати цей фокус.
232. Мені важко перевести увагу з того, що її захопило, навіть якщо інша справа термінова.
233. Ця неуважність проявляється більш ніж в одному середовищі, а не лише в сенсорно складних чи соціальних ситуаціях.
234. Схожий патерн простежується з дитинства, навіть якщо тоді його компенсували інтелект, контроль дорослих або структура.
235. Я постійно кручу щось у руках, стукаю, малюю, змінюю позу чи рухаюся, щоб не втратити бадьорість або увагу.
236. Я відчуваю внутрішню неспокійність, навіть коли зовні сиджу спокійно.
237. Довго сидіти або лишатися фізично нерухомим/ою мені непропорційно важко.
238. Коли мені нудно, з'являється сильне збудження, сонливість, дратівливість або потреба негайно втекти.
239. Мені важко розслаблятися без стимуляції, активності, контенту або кількох справ одночасно.
240. Я говорю багато або дуже швидко, коли захоплений/а розмовою.
241. З віком зовнішня гіперактивність стала внутрішньою, тоншою або соціально контрольованою.
242. У дитинстві чи в дорослому віці мене описували як невгамовного/у, надмірно активного/у або постійно «в русі».
243. Я відповідаю, не дочекавшись кінця запитання, або починаю говорити раніше, ніж повністю сформулюю думку.
244. Я перебиваю, договорюю за інших або вступаю в розмову раніше, ніж встигаю себе зупинити.
245. Очікування в черзі викликає в мене непропорційне напруження.
246. Я дію чи говорю, не встигнувши зважити ймовірні наслідки.
247. Я роблю імпульсивні покупки, повідомлення, обіцянки, плани чи рішення.
248. У моменті я розкриваю забагато особистого або ділюся зайвою інформацією.
249. Сильна емоція перетворюється на дію чи слова швидше, ніж я встигаю її регулювати.
250. Імпульсивність призводила до конфліктів, небезпеки, втрат чи жалю — і в якійсь формі була присутня вже в дитинстві.
251. Я знаю, що треба зробити, але не можу надійно розпочати дію без зовнішнього поштовху.
252. Для старту мені часто потрібні дедлайн, домовленість, «body double» (хтось поруч), нагадування або негайний наслідок.
253. Я погано оцінюю, скільки часу займе завдання.
254. Я запізнююся, приходжу надто рано або роблю все в останню мить через слабке відчуття часу.
255. Мені важко розбити ціль на практичні кроки.
256. Коли кілька справ конкурують, мені важко визначити пріоритет.
257. Організація фізичних речей, цифрових файлів, листування чи інформації для мене хронічно складна.
258. Я створюю системи організації, але не можу стабільно їх підтримувати чи ними користуватися.
259. Мені важко втримати в робочій пам'яті кілька кроків, чисел чи фрагментів інформації.
260. Я заходжу в кімнату, відкриваю застосунок чи починаю дію — і забуваю, що хотів/ла зробити.
261. Я регулярно залишаю останні рутинні деталі незавершеними, коли цікава частина проєкту вже позаду.
262. Я не помічаю своїх помилок, темпу, гучності, прогресу чи впливу поведінки, доки хтось не вкаже.
263. Мені важко гальмувати відволікання, імпульси чи звичні реакції під час роботи над метою.
264. Сильні емоції різко порушують моє планування, пам'ять і цілеспрямовану поведінку.
265. Мої повсякденні навички значно менш стабільні, ніж знання, інтелект чи академічні здібності.
266. Підтримка партнера, батьків, технологій чи дуже структурованого середовища приховує реальний масштаб моїх виконавчих труднощів.
267. Я дуже потребую рутини й передбачуваності, але не можу стабільно підтримувати створені рутини.
268. Я прагну новизни і стимуляції, але неочікувана зміна водночас перевантажує чи дестабілізує мене.
269. Я створюю складні системи, розклади чи правила, а потім забуваю про них або перестаю ними користуватися.
270. Безлад викликає в мене сенсорний чи когнітивний дистрес, але організувати його дуже важко.
271. Через «сліпоту до часу» я запізнююся, а саме запізнення або зсув часу викликає в мене сильний стрес.
272. Внутрішня неспокійність співіснує в мене з періодами важкої інерції, коли неможливо почати.
273. Гіперфокус на інтенсивному інтересі ще більше ускладнює переключення й відчуття потреб тіла.
274. Я переходжу між кількома глибокими інтересами, тому профіль виглядає «широким», хоча кожен інтерес надзвичайно інтенсивний.
275. Я шукаю стимулюючі події чи середовища, а потім сенсорно перевантажуюся ними.
276. Той самий рух чи предмет у руках одночасно підтримує мою увагу й регулює сенсорно-емоційний стан.
277. Соціальний ентузіазм чи імпульсивність швидко створюють контакт, але аутична обробка й потреба відновлення заважають його підтримувати.
278. Я перебиваю або розповідаю зайве в моменті, а потім довго аналізую взаємодію чи відчуваю сором.
279. Я готую соціальний сценарій, але імпульсивне мовлення відводить мене від нього.
280. Шум, група чи розділена увага різко погіршують моє читання невербальних сигналів і відчуття моменту в розмові.
281. Мені потрібні дуже чіткі інструкції, але навіть отримавши їх, я можу загубити багатокрокову послідовність.
282. Перфекціонізм і потреба в точності поєднуються в мене з помилками уваги, тому я багато разів перезапускаю роботу.
283. Я прокрастиную через нудьгу чи неоднозначність, інтенсивно працюю під дедлайн, а потім «провалююся» у виснаження.
284. Я уникаю нецікавої справи, водночас годинами лишаючись «приклеєним/ою» до цікавої.
285. Навіть обрана мною справа стає значно важчою, щойно інша людина починає її очікувати або вимагати.
286. Ані РДУГ окремо, ані аутизм окремо не пояснюють повного набору моїх суперечливих патернів.
287. Що краще пояснює ваші труднощі з увагою? не враховується
288. Що краще пояснює труднощі з початком справ? не враховується
289. Що краще пояснює труднощі з перемиканням? не враховується
290. Яку функцію найчастіше виконує ваш повторюваний рух? не враховується
291. Що краще описує ваші інтереси? не враховується
292. Що краще описує ваші стосунки з рутиною? не враховується
293. Що краще описує вашу реакцію на новизну? не враховується
294. Що краще пояснює ваші соціально-мовні труднощі? не враховується
295. Що краще пояснює ваші труднощі з часом? не враховується
296. Що краще пояснює ваші типові помилки? не враховується
297. Що краще описує вашу організованість? не враховується
298. Що найчастіше передує вашому емоційному зриву? не враховується
299. Що краще описує ваші стосунки з речами? не враховується
300. Що відбувається, коли увага та імпульси добре підтримані (оптимальні умови, відпочинок, медикаменти)? не враховується
301. Я помічаю сенсорні чи візуальні деталі, зміни, ризики або помилки, які інші пропускають.
302. Я маю сильну пам'ять на деталі, факти, дати, системи чи інформацію в темах мого інтересу.
303. Я можу дуже довго й точно фокусуватися на завданні, яке для мене важливе.
304. Я добре знаходжу патерни, категорії, правила, помилки в коді, даних чи процесах.
305. Я створюю несподівані асоціації, оригінальні ідеї або нестандартні творчі рішення.
306. Я аналізую проблеми логічно й послідовно, менше спираючись на соціальні припущення.
307. Інтенсивний інтерес допомагає мені самостійно здобувати глибоку експертизу.
308. Я можу стабільно виконувати повторювану, правиломірну чи точну роботу без потреби постійної новизни.
309. Я маю сильне відчуття справедливості, чесності, послідовності чи моральної цілісності.
310. Мій прямий стиль може створювати чесні, ясні й автентичні взаємодії.
311. Коли я розумію стан іншої людини, я можу відчувати дуже сильну емоційну емпатію і співчуття.
312. Мій гумор спирається на слова, логіку, абсурд, сарказм, «темні» теми чи несподівані деталі.
313. Я наполегливий/а і витривалий/а: здатний/а довго працювати над складною проблемою.
314. У відповідному сенсорному, соціальному й організаційному середовищі мої сильні сторони проявляються різко краще.
315. Соціальна взаємодія регулярно обмежує мою участь, вибір або якість життя.
316. Дружба, партнерство чи сімейні стосунки потребують від мене непропорційного аналізу, підтримки або відновлення.
317. Навчання чи робота страждають від сенсорики, переходів, комунікації, уваги, часу або вигорання.
318. Побут, документи, фінанси, покупки, харчування чи підтримання простору потребують сторонньої допомоги.
319. Особистий догляд, сон, харчування чи медичне самоспостереження менш стабільні, ніж можна очікувати за моїми здібностями.
320. Я уникаю певних місць, подій, транспорту, зустрічей чи можливостей через сумарне навантаження.
321. Після вимог, звичайних для інших людей, мені потрібно значно більше часу на відновлення.
322. Моя функціональність різко коливається залежно від сенсорного середовища, ясності, автономії та знайомості обстановки.
323. Щоб утримувати життя на плаву, я спираюся на партнера, сім'ю, асистента, технології, дистанційну роботу або жорстку структуру.
324. Без маскування та опор мій рівень труднощів був би значно помітнішим для інших.
325. Я переживав/ла shutdown, meltdown, пропуски важливих справ, втрату навичок чи вигорання через перевищення своїх можливостей.
326. Мої сильні сторони не компенсують повністю моїх реальних потреб у підтримці.
327. Мої потреби різняться між сферами: в одній я дуже самостійний/а, в іншій — сильно залежу від підтримки.
328. Мені потрібні пояснення мого профілю, пристосування або професійна оцінка, щоб жити стабільніше й автентичніше.
329. Більшість аутистичних патернів, які я позначив/ла вище (домени A-K), у якійсь формі були присутні вже до 12 років — навіть якщо їх приховували інтелект, структура сім'ї та школи або маскування. не враховується
330. Прояви неуважності, імпульсивності чи гіперактивності (домени L-N) у якійсь формі були присутні вже до 12 років. не враховується
331. Прояви неуважності чи імпульсивності помітні щонайменше у двох різних середовищах (дім, робота/навчання, стосунки, побут, хобі) і зберігаються навіть у тихих, сенсорно комфортних, зрозумілих умовах. не враховується
332. Значну частину позначених труднощів може пояснювати мій поточний період: вигорання, депресія, тривога, хронічний недосип, травма, ліки чи соматична хвороба. не враховується

Варіанти відповіді: Не характерно для мене (0); Слабко виражено або трапляється рідко (1); Виразно, але лише в частині ситуацій (2); Часто або сильно (3); Дуже сильно або майже всюди (4).

Підрахунок балів

Кожен з 17 доменів оцінюється як середнє своїх пунктів (0-4) з описовими діапазонами за джерелом: до 0.75 — мінімальний сигнал, 0.75-1.5 — слабкий/неоднозначний, 1.5-2.25 — чіткий, 2.25-3.25 — сильний, від 3.25 — дуже сильний патерн. Загальна сума за всіма пунктами свідомо не інтерпретується: за джерелом профіль читається архітектурно — узгоджені докази в усіх трьох соціальних доменах B-D і щонайменше двох RRB-доменах E-H разом із раннім розвитком і функціональним впливом; ADHD-домени L-N в аутистичний профіль не входять і оцінюються як окремий сигнал. Пункти-маркери, диференційний блок і контекстні запитання в бали не входять. Пропуск N/A з паперової версії у веб-версії відсутній: якщо пункт вам не стосується, обирайте 0.

Джерела

• Українська адаптація: PsyMeasure AI development (2026). Комплексний опитувальник аутистичного та AuDHD-профілю, v1.1 — оригінальний синтез за темами книги «Is This Autism?»; усі пункти сформульовані заново. — https://www.routledge.com/Is-This-Autism-A-Guide-for-Clinicians-and-Everyone-Else/Henderson-Wayland-White/p/book/9781032150222
• Оригінал: Henderson, D., Wayland, S., & White, J. (2023). Is This Autism? A Guide for Clinicians and Everyone Else. Routledge. — https://www.routledge.com/Is-This-Autism-A-Guide-for-Clinicians-and-Everyone-Else/Henderson-Wayland-White/p/book/9781032150222

Машиночитані формати

• JSON-деталь методики — повна структура з пунктами, шкалами, нормами.
• JSON-список усіх методик
• Markdown-зведення каталогу для LLM-агентів

Це спрощений HTML-вигляд для пошукових систем і AI-агентів. Інтерактивний інтерфейс доступний у браузері з увімкненим JavaScript: /catalog/autism-audhd-profile-ai.